висіти

ви́шу, ви́сиш, недок.

1) Не маючи опори знизу, триматися на чому-небудь або бути прикріпленим до чогось, зачепленим за щось. || Спадаючи вниз, звисати (про волосся). || Безладно звисати. || Обвисаючи, незграбно облягати кого-небудь (про одяг). || розм. Схопившись руками за що-небудь, триматися, держатися на чомусь.

••

Ви́сіти на телефо́ні — дуже довго дзвонити або розмовляти по телефону.

2) Не маючи опори знизу, бути причепленим, прикріпленим до вертикальної поверхні чого-небудь.

3) над ким – чим. Видаватися, виступати якоюсь частиною наперед; нависати. || перен. Загрожувати, здаватися неминучим.

4) Триматися в повітрі майже без руху.

5) Бути або здаватися нерухомими в повільному польоті (про птахів, літальні апарати і т. ін.) або русі по небу (про небесні світила і т. ін.). || Безперервно, протягом довгого часу літати, кружляти над чим-небудь.

••

Ви́сіти на хвості́ — переслідуючи когось, триматися від нього на дуже близькій відстані.

Ви́сіти у пові́трі — бути у невизначеному, непевному становищі.